Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства і природокористування Кафедра економіки і підприємництва Самостійна робота з дисципліни “Спец курс ”  Зміст 1.Визначення порівняльної економічної ефективності водоохоронних заходів..3 2.Обмеженість водних ресурсів…………………………………………………..8 3.Використання водних ресурсів сільському господарстві……………………12 Висновки……………………………………………………………………………..20 Список використаної літератури ………………………………………………….22 1.Визначення порівняльної економічної ефективності водоохоронних заходів Основним джерелом водних ресурсів у країні є місцевий стік і лише незначна частка транзитного стоку. 60% ресурсів річкового стоку України розміщено у басейні р. Дунай, де потреба у воді становить 5% загальнодержавного обсягу. Балансові запаси місцевого стоку України сягають в середньому 52,4 км3. Водозабезпеченість за сумарним річковим стоком становить 4,12 тис. м3 на 1 особу, за місцевим стоком - 1,0 тис. м3 на 1 особу. Водозабезпече ність місцевим стоком на 1 км2 - 87 тис. м3/рік. Балансові прогнозні ресурси підземних вод оцінені в розмірі 21 км3/рік (або 57 млн м3/добу), на 1 особу припадає 0,41 тис. м3. Експлуату ється понад 110 тис. свердловин, вода з яких використовується в основному на питні та побутові потреби. Відновлювані ресурси підземних вод становлять 14 км3, а невідновлювані (тобто не зв'язані з поверхневим стоком, а тому додаткові) - 7 км3. Дуже важливою є проблема охорони та раціонального використан-ня водних ресурсів у зв'язку з проведенням великомасштабних осу-шувальних робіт у Поліській низовині. Ця унікальна понижена рівнина з великою кількістю атмосферних опадів, які акумулюються на торфоболотних грунтах, болотних масивах, є джерелом живлення густої -мережі великих, середніх та малих річок. На території низовини формується стік таких річок, як Дніпро та його притоки Прип'ять, Десна та ін. У їх басейні розміщено понад 12 млн га боліт і заболочених земель. Вище Києва формується понад 65% сто-ку Дніпра.Багаторічні дослідження показали, що осушення великої кількості боліт у басейнах річок може призвести до значного зменшення їх стоку, погіршення гідрологічного режиму територій, які осушуються, а це негативно позначиться на водогосподарському балансі всієї країни. Зокрема, виявлено, що після осушення і освоєння сільськогосподарських угідь у басейнах річок їх стік. зменшився на 26— 56%. Наприклад, стік Остера зменшився на 56%, Супою — на 47, Березані — на 36, Ірпеня — на 32, Уборті — на 42%. Відзначаючи загальне зменшення стоку річок, у басейнах яких проводились меліоративні роботи, зауважимо, що під час проведен-ня меліоративних робіт, коли із заболочених і перезволожених територій, скидаються акумульовані там води, стік у них зростає. Так, у процесі осушення стік Остера збільшився на 41 %, Березані — на 20, Орелі — на 42, Узини — на 32%. Тому деякі дослідники, які вивчали вплив меліорації земель на водність річок, дійшли помилкового висновку про те, що меліорація позитивно впливає-- на їх стік. Але як тільки закінчується освоєння меліорованих зе-мель і починається їх високоінтенсивне використання, стік різко знижується. І якщо проводити осушувальну меліорацію земель у за-планованих розмірах, може значно зменшитись водність та погіршитись водогосподарський баланс України.За розрахунками П. П. Маракуліна, Р. А. Івануха, С. М. Про-копця, зменшення водності Дніпра на 5—10 км3 може призвести до від'ємного водного балансу країни. Особливо утрудниться водоза-безпечення півдня України, оскільки там найширше проводиться зрошення земель. Обмеженість водних ресурсів вимагає враховувати приріст сільськогосподарської продукції та економічний ефект, який можна одержати при розподілі їх між природними зонами та економічними районами. На Поліссі використання води для зволо-ження осушених земель забезпечує значно менший приріст валової продукції...